ЛОТОС (вірш). Май Ван Фан. Переклала українською мовою Швець Тамара

Май Ван Фан

Переклала українською мовою Швець Тамара

 

 

Швець Тамара

 

 

 

ЛОТОС

 

Нерухомої тини  плями сховали водний блиск.

Погляд  насторожливий,

Хвиль не чути плескіт.

 

Але, на темній водній гладі,

Як на п'єдесталі,

Лотос, у красі своїй з'явився.

 

Хвилі злилися воєдино,

Чекають на підйом квітки,

Що стрілою на стеблі довгому,

Цілить у хмари,

Де таємничих скрижалів у небі білий слід,

Сходить із кожним символом нанівець.

 

Дно озерне все частіше

Не зберігає тепла

І охолола в цій гущавині дика трава.

Шматками чорних крил махають метелики,

У дерев, наче вогники.

 

Хвилі шлють спогади

Про вчорашні сні:

Нових почуттях  смаку,

Образів у власних очах;

І виразно зрозумілих людських слів,

У шелесті листів, що зірвалися.

Голос людини тихіший…

 

Він зник зовсім.

Але не страшно це, чуєш,

У порівнянні з тим,

Що невидимі пальці, стебло стиснувши туге,

Міцно тримають лотос під водою.

 

(Переклала українською мовою 8.12.21 Швець Т.В.)

 

 

 

ЛОТОС

 

Неподвижной тины пятна скрыли водный блеск.

Взгляд усилен многократно,

волн не слышен плеск.

Но, на тёмной водной глади,

Как на пьедестал,

Лотос, в красоте своей предстал.

 

Волны слились воедино,

Ждут подъём цветка,

Что стрелой на стебле длинном,

Целит в облака,

Где таинственных скрижалей в небе белый след,

Сходит с каждым символом на нет.

 

Дно озёрное всё чаще

не хранит тепла

И остыла в этой чаще дикая трава.

Лоскутками чёрных крыльев машут мотыльки,

У деревьев, словно огоньки.

 

Волны шлют воспоминанья

о вчерашних снах:

Новых чувствах обонянья,

Образов в глазах;

И отчётливо понятных человечьих слов,

В шелесте сорвавшихся листов.

 

Голос человека тише…

Он исчез совсем.

Но не страшно это, слышишь,

По сравненью с тем,

Что невидимые пальцы, стебель сжав тугой,

Крепко держат лотос под водой.

 

*

Свободный поэтический перевод:

Руслан ПИВОВАРОВ г. Лида, Беларусь.

03.13.2021

 

 

 

 

 

LOTUS

 

The mute patches of mud withhold their sparkle

Strained eyes compact space

A figure

Stands on the lotus pedestal and delivers

 

Water weaves together

Waiting for the rise of any off-season lotus shoot

To target a flying cloud

mysterious as a text with fading characters.

 

The lake bed no longer holds fire

The wild grass has grown cold

Flickering rags of black butterflies

shoot out from explosions of tree root

 

Water weaves together memories

of yesterday’s scent

of yesterday’s silhouette

lucid in the falling leaves of human voices

 

The human voice grows indiscernible

 

It is not as fearsome, as fingers that clip a lotus

emaciated under a transparent robe.

 


 

Типичный Киев - Красота ночного Киева | Facebook

Красота столицы Киева

 

 

 

 

 

 

BÀI KHÁC
1 2 



























Thiết kế bởi VNPT | Quản trị